Тетяна Бойко про енергоефективність України

Експерт Реанімаційного пакету реформ Тетяна Бойко на Громадському



Джерело: Громадське ТБ

Як перейти на енергоопалення?

В зв’язку з останніми подіями населення масово шукає способи скорочення споживання газу, тому і розглядає всі способи переходу на альтернативні види палива та на електроопалення. Однак потрібно пройти відповідну процедуру.

Що необхідно для переходу на електроопалення будівлі? Відповідь на дане питання описано в роз’ясненнях Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 3100/13/47-13 від 07.04.2013 року.

Замовник - фізична особа, повинен звернутися в електропередавальну організацію та з’ясувати необхідність збільшення існуючої потужності відносно зазначеної потужності в договорі на користування електроенергією.

Якщо в результаті встановлення додаткового електрообладнання, загальна потужність електроустановок споживача, відносно зазначеної в договорі на користування електроенергією, не збільшується (в межах дозволеної потужності),
Замовник повинен:
- отримати у органі місцевого самоврядування дозвіл на переобладнання будівлі з метою встановлення електротермічних засобів опалення та/або стаціонарних електричних плит (ст. 152 Житлового кодексу України);
- розробити в проектній організації проектну документацію, де передбачити, що будівля буде обладнана електроопалювальними установками.
- встановити, підключити електрообладнання у відповідності з проектним рішенням та ввести в експлуатацію реконструйований та/або побудований власний об'єкт архітектури;
- звернутися до енергопостачальника з письмовою заявою для внесення відповідних змін до договору про користування електроенергією та надати необхідні документи для укладення такого з урахуванням проведених змін (проектну документації, паспорт громадянина, ідентифікаційний код, документ про право власності або користування на об'єкт, технічний паспорт на будинок із зазначенням виду опалення).

Українські агропідприємства можуть обходитися без російського газу

Багато підприємств агрокомплексу користується старою інфраструктурою, котра передбачає використання природнього газу для технологічних потреб. 1,5 млрд м3 газу потрібно аграріям для сушіння зерна, 500 млн м3 цукрової галузі, решта - для для птахівництва, тепличних та інших виробництв. Такі дані приведені в журналі Farmer. Вже жовтень-листопад стане критичним для тих, хто передбачає сушити кукурудзу та соняшник. Почнеться опалювальний сезон, газ буде жорстко лімітований і частина елеваторів може бути без газу, без можливості сушити зерно.

Разом з тим, аграний сектор може стати основною ланкою заміщення російського газу. На полях виростає біля 70 млн тонн біомаси. Використавши тільки половину цього біоресурсу можна виробити енергетичний еквівалент, аналогічний 12 млрд м3 природного газу. Проекти газозаміщення місцевими біоресурсами окуповуються 2-3 роки. Потрібно за це братися на повну силу.

Український вчений спроектував надефективну вітроустановку у вигляді башні

 Вдосконалення роботи вітрогенераторів в основному йде на основі інновацій у способах приймання енергії вітру. Створюються різні профілі лопатей, вітрил, профілів. Само джерело енергії, вітер - як природне явище,  сприймається як елемент системи, котрий не  піддається керуванню. Та в технічній системі «вітер-вітроустановка», обидві складові мають однакову силу. Керування обома елементами дозволяє отримати вищу ефективність її роботи та віддачі.

Можна, виявляється, обійтися без газу

Одним з дієвих способів позбавитися залежності від дорого імпортного газу і створити потужний розвиток місцевих паливовиробляючих підприємств може дати загальна підтримка використання біопалива для опалення будівель. Передумови для такого сценарію закладені в Україні.

В західних і північних районах України може прижитися промисловий спосіб отримання біомаси – вирощування енергетичної верби. Некомфортно буде вербі на півдні, де мало вологи.  Погано росте вона й на торфі, піску і в болотах. Волинська, Івано-Франківська і Львівська область мають посадки верби та тих полях, котрі не використовують фермери. Але поки-що немає в державному класифікаторі такої продукції та послуг, як вирощування енергетичної верби.

Ще один потенціал біомаси – узбіччя доріг з чагарниками. Але в цьому випадку транспортні затрати є вищими від доходів.

 

Центральну вулицю одного з волинських сіл уночі освітлюють сонячні батареї

Центральна вулиця села Тростянець Ківерцівського району темної пори доби освітлюється за допомогою сонячних батарей, – інформує ВОДТРК, посилаючись на прес-службу райдержадміністрації.

Технологію освітлення вулиць за допомогою сонячних батарей у Тростянці запровадили в рамках реалізація проекту «Інноваційні енергоефективні заходи в селі Тростянець. Модернізація вуличного освітлення з використанням відновлювальних джерел енергії (енергії сонця)». На конкурсній основі була обрана місцева громадська організація «Добробут», яка і втілювала цей проект у життя. Подібних проектів в області ще не реалізовувалось, тому методичну допомогу надавали спеціалісти обласного ресурсного центру громад. Загальна вартість проекту – 320 тисяч гривень, з них 224 тисячі гривень – кошти Проекту Європейського союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІ», 26 тисяч гривень – кошти громади, а решта – сільський, районний та обласний бюджети.

Результатами роботи задоволені місцеві жителі, адже за допомогою сонячної енергії тепер у темний період доби освітлюється центральна вулиця села, на якій розташовані школа, дитячий садочок, будинок культури та приватні садиби.

Волинський інформаційний портал

Енергоефективність для кожного: Як платити менше?

Експерт Національного екологічного центру України Артур Денисенко та громадський координатор проекту Energy Evolution.UA Поліна Башкіна на Громадському 10.07.14



Автор: Громадське ТБ

Економія по-закарпатськи: область повністю відмовилась від центрального опалення

Закарпатська область першою в Україні відмовилася від централізованого тепла й повністю перейшла на автономне. Спеціалісти порахували: економія сягне 120 мільйонів кубометрів на рік. Найбільше тішаться самі мешканці: ужгородська родина платитиме за автономне тепло утричі дешевше, ніж за центральне. 

 Упродовж останніх років з настанням холодів уся Закарпатська область, а особливо її центр, вступав у традиційну «газову кризу». Чи не щороку НАК «Нафтогаз» відмовлявся постачати Ужгороду блакитне паливо через хронічні борги. Тоді починалися «ходіння по муках» керівництва області та міст з протягнутою рукою по всіх владних кабінетах, закладали майно міст і сіл, аби вкотре увійти в опалювальний сезон і вкотре «наробити» боргів. Зрештою закарпатці, які мали гроші, тишком-нишком почали встановлювати у своїх домівках газові автономні котли. Процес почався років з сім тому, тривав він доволі хаотично. Зрештою безконтрольну ситуацію взяла під своє «крило» влада, коштів і зусиль вклали чимало, довелося вирішувати низку проблем, але зрештою результат – ось він: у Закарпатті цієї зими не буде централізованого опалення – область від нього відмовилася й повністю перейшла на автономне та альтернативне.