Пальне із ріпаку вдвічі дешевше за солярку

Працівники агрофірми ”Дружба” Петро Яріш та
Іван Райтер готуються закачувати ріпакову олію
в установку для виробництва біопалива

Автор: фото: Віталій ГРАБАР

У селі Тернопілля Миколаївського району на Львівщині трактори вже другий місяць їздять на пальному з ріпаку. Його самотужки почала виробляти приватна агрофірма "Дружба".

Тернопільська установка з виробництва біопалива — перша в Західній Україні. Показати новинку погодився голова правління агрофірми Іван Стойко, 60 років. Кремезний чоловік у картатій сорочці зустрів нас у сільраді.

— Я вам розкажу, з чого все почалося, а тоді поїдемо у цех — подивитесь, — Іван Стойко запрошує сісти. — Що з ріпаку роблять біопаливо, я почув чотири роки тому. Розказав колегам. Почали думати, як до цієї справи підступитися. Діло в тому, що біопаливо можна виробляти з олійної редьки, льону, соняшнику, навіть зі смальцю. Вирішили сіяти ріпак. Швидко росте, невибагливий. Та й ґрунти у нас підходящі. Закупили сівалки, трактори, потім шукали прес і радіатор. Та їдьмо вже — краще раз показати...

Сідаємо в синю "сімку" й петляємо сільською вулицею. Під"їжджаємо до довгої цегляної будівлі.

— Тут ріпак сушимо. А знаєте, чим наша сушарка особлива? Працює без електрики! Спалюємо солому й таким чином нагріваємо повітря в генераторі, — хвалиться Іван Стойко. — Ось і все. А сама установка — за селом.

Рушаємо далі. Чим ближче до колишньої ферми, тим сильніше в повітрі пахне олією. Заходимо у просторий цех. Гул стоїть, як на току. З одного краю — дерев"яний квадратний відсік з дрібним насінням ріпаку. Конвеєром маса піднімається до преса. Із нього в баки через прозорі шланги стікає темно-коричнева рідина.

— Олію можна відстоювати, а можна пропустити через фільтр, — розповідає працівник цеху Іван Райтер, 54 роки. — Ми якраз закачуємо її в установку, де виготовляють саме біопаливо.

Потягнувся димок із запахом свіжоспеченого хліба

Установка "RADALAN 400" схожа на ракету на довгих ніжках. Її купили в Польщі за 230 тисяч гривень. Усередині цього агрегату ріпакову олію змішують із метанолом і каталізатором. Через три години вже готове біопаливо зливають у бочки.

— Це паливо вдвічі дешевше за солярку, — задоволено каже Стойко. — Літр ріпакового пального обходиться в 1,80 гривні, а на заправці солярка — 3,6 гривні. Окремо збираємо сирий гліцерин, — бере у руки колбу з темною густою речовиною. — Уже й замовлення на нього маємо: фармакологічна фірма й цегельня хочуть купувати.

Через три тижні у селян почнеться гаряча пора — збиратимуть ріпак нового урожаю. Цьогоріч ним засіяли 200 га. Очікують, що зберуть 450 т. Після переробки має вийти 160–170 т пального.

— Якщо урожай буде добрий, вже до кінця року повернемо собі вартість установки. Пального вистачить, щоб обробити тисячу гектарів, ще й залишиться, — додає голова.

Тракторист Роман Стецький, 49 років, на пальному з ріпаку їздить більше двох місяців.

— Трактор не рве, йде спокійно. Хлопці кажуть, що навіть пахне тепер інакше — комусь пиріжками, комусь смаженою картоплею, — радіє Стецький. — Витрати пального зменшилися. Раніше для оранки гектара йшло до п"ятнадцяти літрів соляри, а ріпаку — на півлітра менше.

Коли трактор рушив, за ним потягнувся димок із запахом свіжоспеченого хліба. Ні кіптяви, ні смороду солярки.

Біопальне майже позбавлене недоліків

— Біопальне універсальне в тому, що його можна робити зі 150 видів рослин, заправляючи ним усю сільськогосподарську техніку — від трактора до сівалки, — каже доцент кафедри хімії і екології Дрогобицького педуніверситету, кандидат хімічних наук Богдан Бугай, 58 років. — Щодо недоліків, то зарубіжні дослідники стверджують, що ріпакове пальне більш агресивне до матеріалів. Ми вже самі пересвідчилися: якщо трактор довго працював на дизелі й потім його заправити біопаливом, з ладу швидко вийде паливний фільтр. Перед застосуванням біопального фільтри слід змінювати.
Але це навіть не вада. Ми просто ще не звикли працювати з новим паливом. Про його "мінуси" більше можна буде сказати, поїздивши на "ріпаку" кілька років.

Автор: Оксана ЛЕВИЦЬКА

Джерело Gazeta.ua